Я тінь шукав, аби сховатися від сонця,
і ниць упав, знесиленим в делювій,
не розуміючи, як миша під ослонцем,
що можновладцем тіні був Везувій.
Я марив близкості, немов вітрів вітрило,
як немовля благав льодяника капризно.
Немає ближчого тепер під шаром пилу
мені нічого, ніж на серці близна;.
Най барабани б;ють, як долі не до жартів
під час цього судилища страшного.
"Міцніє мужність в рані" - гасло у Стюартів,
втім, не існує шляху запасного.
світлина: Тарас Лобода. Погляд.
про Везувiй та погляд
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125122104344
Свидетельство о публикации №125122104344
Рецензии