грудневе
Не збувається чудо.
День збивається з ніг.
А у грудня під спудом
Тільки вітер і сніг.
Витись довгій вервечці
Хуртовин до весни,
А у ночі в аптечці
Тільки мрії рясні.
Тьма мутніє зерниста
У зневіри на дні,
Розколола бариста
Філіжанки скляні.
Гіркне кавовий присмак,
Затухають свічки,
За розпливчастий присмерк
Поринають думки.
Особистий блекаут,
Забідований світ.
Від тепла відвикаю,
Зводжу подих на ніт.
І назовні застудні —
Із легенів — хрипкі,
Рвуться поштовхи грудня
Чи рядки — невтямки…
Свидетельство о публикации №125121904097