ступені порівняння
Напризволяще не залишу
Все, що всередині від Бога.
В душі відлунюється краще:
Я пам'ятаю найсніжнішу,
Про найніжнішу пещу спогад,
Тепер гряде зима найважча.
Час дихати на рукавички,
В долонях теплих гріти простір,
Терпець ховати в дальні ніші…
На думку спали зими-звички,
Пригадую премудрі, прості,
А нині суне — найскладніша.
Світ задубів від нелюбові,
Так, що й оговтатись не встигли.
Ці дні короткі найтемніші,
І навіть в снах безкольорових
Верзеться крижане і стигле,
Бо жде зима найхолодніша.
З калини облітає тиша,
Ніч обертається світанням,
Відживлюючи нерухоме,
Вже день рядок наступний пише,
Сплітає відгомін і гомін,
І ще два дихання кохання
Перезимують найсумніше.
степени сравнения
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125121904087
Свидетельство о публикации №125121904087
Рецензии