Той Львів, якого вже нема,
Той Львів, якого вже не буде:
Комусь — мета, комусь — облуда,
Комусь — весна, комусь — зима,
Комусь — і літо, і літа,
Комусь — невиліковна осінь.
А хтось у Львові Бога просить,
Щоб ожила любов ще та,
Яка світила, мов зоря.
Яка була, та не збулася...
Та навіть Львів, що зник, — то щастя
І доля львівська моя.
Той Львiв, якого вже нема
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125121806216
Свидетельство о публикации №125121806216
Рецензии