Вже осинь пройшла й настала зима
Та щось вона на зиму не схожа.
І так неспокійно і сумно стає,
Що серце і душу тривожить все це.
Лише вітер шумить у сосновім бору
І пташки сховались чомусь.
Що сталось з природою, не зрозуміло.
Немає благодаті на світі чомусь.
Мабуть ми самі винні у цьому,
Що не приділяємо уваги всьому,
Що нас оточує та ми не помічаєм
Й природа відвертається від нас тому.
І лише у гаю вітер шумить ще осінній.
І холод і сирість кругом.
Бо дощі йдуть іще осінні
Та головне , щоб все скінчилося добром.
16.12.2025
Свидетельство о публикации №125121705835