Не бійся спогадів про юності бажання
І про несмілий дотик ніжних рук.
Згадай освідчення у першому коханні
Збентеженного серця дивний стук.
Приходить лагідно воно і соромливо,
Кохання перше, подихом несмілим.
І несподівано іде від нас зрадливо,
Хоч лишить спогад ніжний і щемливий.
Кохання перші наші не співпали-
Воно своє у кожного було,
Таке чарівне,але швидкоплинне.
Кохання перше було і пройшло.
Болючих ран воно не залишало.
Лиш дало простір новим почуттям,
І ми зустрілись , щоби запалала
Любов остання, що нікому не віддам.
І ніжні спогади про юності кохання
Сприймають гордо наші почуття.
Одна весна була у першого кохання.
У нашої ж любові- все життя.
останн не перше
© Copyright: Лариса Булацескул, 2025
Свидетельство о публикации №125121701089
Свидетельство о публикации №125121701089
Рецензии