Замайоріло ніби, небо полум'яним...
За обрій сонечко вже йшло на відпочинок,
А ти дивився палко так, неначе п'яний,
Як після чарочки медової з перчиною...
Блищали очі, віддзеркалюючи небо,
Неначе блискавками, поглядом вражали...
Як є, удвох, бажання, бути – що ще треба?
Та хтось розкреслив навпіл світ, немов кинджалом...
І запалало вже не сонце, а пожежі,
І пролунав не грім, а вибухи ракетні...
Пандори ящик хтось відкрив! Не знає межі
Тепер те зло, що під замком було секретним.
Врятуй світ, Боже, загони назад до пекла
Те зло, що вирвалося і пішло по світу.
Ти ж – Отче наш! Ти ж є – любов! Вона не вмерла!
Врятуй нас, Отче! Бо ж ми всі – твої є діти!
15.12.2025 р.
Врятуй нас, Отче!
© Copyright: Татиана Максимова, 2025
Свидетельство о публикации №125121605508
Свидетельство о публикации №125121605508
Рецензии