Рахую кількість нетрачених побачень,
рахую на ваших сукнях зім'ятини,
пропускаю ваші долегрудні вперед,
пропускаю вас через скучність вибагливу.
Сам такий.
Радий чистим долезводам,
тішуся Третім "Прощай!",
щасливий своєму письменницькому приручайству;
а люди все рівно самотні,
їх безліч незнаних, самотніх тілосердець -
а зустрінуться тільки відверті й не ті,
на кого загадуєш, душі твоїй тимчасово твої.
Потім, цій Свій-ськості насиджене місце набридає -
і Своє від тебе бреде,
тебе: наче в мороз сильний, роздягне,
розпатрає бажання проливати в самоту,
пам'ятно-гарячу й невибагливу
2025-12-15
Всiм моiм зiркам
© Copyright: Владимир Шеврон, 2025
Свидетельство о публикации №125121505495
Свидетельство о публикации №125121505495
Рецензии