Ще так не хочу відпускати свою осінь,
Ще на вустах моїх смак мудрості її ,
Та сніг небажано вкриває мої коси,
Надії, задуми і спогади мої.
Зима, зима, тебе я не чекала
З якою ціллю ти непрохано прийшла?
Я осінь недопиту ще плекала,
І літо бабине своє ще не жила.
Зима, ми зійдемось с тобою неминуче,
Ще замерзатиму в твоїх обіймах я,
Але сьогодні розганятиму я тучі,
І не зриватиму листок календаря.
Чекай, зима, ще трохи, я благаю
Я літо бабине своє ще не жила.
Я осінь недопиту ще плекаю .
Зима, навіщо ти непрохано прийшла.
Ос нь не допила я багряну
© Copyright: Лариса Булацескул, 2025
Свидетельство о публикации №125121501433
Свидетельство о публикации №125121501433
Рецензии