Ми пекли,як то кажуть,раків,
коли слухали вашу поезію,
а цнотливі наші панянки
їли жменями валер'янку,
щоб не впасти в глибоку депресію.
Чи,вірніше,в глибоку прострацію
(тут не путайте з проституцією!),
бо ніколи так низько не впадуть вони-
чемні панночки з Галичини!
Впасти можуть вони в обійми
кавалерів своїх постійних-
кавалерів стабільних,надійних,
у яких є квартири-машини.
Можуть впасти в обійми декана,
якщо вчаться дівчатка погано,
а диплом хочуть мати хороший,
та немає для цього грОшей.
Можуть впасти в обійми начальника
(хай старий собі в гумку кінчає),
бо від нього залежить їхня кар'єра
чи кар'єра коханого кавалера.
Але так,як у вас написано,
так дівчатка не роблять навмисно-
ну,хіба,ненароком чи випадково:
на курорті,в відрядженні,та лише не ві Львові!
Стихо возмущённых земляков
© Copyright: Андрей Яременко Львов, 2025
Свидетельство о публикации №125121500124
Свидетельство о публикации №125121500124
Рецензии