Зима без снігу навіває сплін,
Думки невтішні огортають смутком,
Втомилася уже чекати змін
І задрімала, сівши в крісло з пультом…
Примарилося, з посохом в руках
Крокує грудень і несе сніжинки,
Усмішка промениться на губах,
І раптом пензлі дістає з торбинки.
Почав швиденько малювати сад,
Покрив сріблом гілки на всіх деревах,
Розсипав всюди снігу аромат:
На всіх стежках, на озері, на вербах…
Мереживом прикрасив всі стовпи
Та ще і ліхтарі зробив алмазні,
На вікнах – візерунки-колоски
І розчерки навкруг якісь прадавні…
Дістав з торбинки одяг для берез
І кожну пригорнув, мов наречену.
А потім раптом в хащах швидко щез…
Прийшла до тями – дощик з аквареллю!..
Задрiмала
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125121308582
Свидетельство о публикации №125121308582
Рецензии