Пустота, немов квартирний злодій,
Спокій забирає, навіть сон.
Їй не скажеш звичне слово “годі”,
Не відключиш пустку, як смартфон.
Порожнеча і вночі помітна,
Дихає прискорено й мовчить,
Хоч самотня, та така стоїчна,
Душу роз'ятрити може вмить.
За вікном три дні уже негода,
Холодно гуляти під дощем.
Позирає в грудях розпач згорда,
Створює з тривогою тандем.
Я не сплю, хоча давно вже північ,
У пітьму вслухаюсь дощову,
Подумки даю зневірі відсіч,
В міражі ховаю пустоту…
Пустота
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125121308564
Свидетельство о публикации №125121308564
Рецензии