В тумані сірім плачеш, нене, — не повернувся я з війни,
І цей листок із пошти, нене, — все, що тримає наші сни.
Я десь зостався в голім полі, де був колись мій той бліндаж
Боровся чесно та до доскону, — у полі й залишився я на превеликий жаль , чуєш мам?
Мені твого бракує тепла - я ангел чуєш мамо?
З м;яких хмаринок — я слідкую за тобою
Як ти, моя єдина нене, між спогадів своїх мене ворушиш
Як шкода, що зустріч із тобою та була остання
Коли мене ти проводжала — і мовчки сльози проливала
Не повернуся вже додому — нести мене не можуть навіть на щиті
Не розпізнали тих моїх останків — я в полі зостався , і тихо зацвів
Я залишився там де не в чухає звук гармат - за вами вічно споглядать
І хай мене нема між вами — та ваша пам’ять буде стать.
Голос сина залишився в пол
© Copyright: Андрей Раков, 2025
Свидетельство о публикации №125121107509
Свидетельство о публикации №125121107509
Рецензии