Зима похмура, без снігів,
Як без опори.
Мені ж під тихий вітру спів
Наснились гори.
Високі кручі, тиша, рай,
Повітря свіже!
Поміж снігів біжить ручай,
Зима радіє.
На скелях дихає борвій,
Немов чатує.
Над ним сніжинок білий рій,
А він пильнує.
Срібні крижинки від зірок
Такі грайливі,
Немовби тисячі свічок
В святій молитві.
Повсюди безгоміння, мир,
Затишку пісня.
Куди не глянеш – вздовж і вшир
Витає пір’я.
Мені здалося, що дива
Живуть в міжгір’ї
І казка бродить зимова
У передгір’ї.
Прокинулась, а тут дощить,
Похмуро й нудно,
Вода у калюжках тремтить,
І стало сумно…
Наснились гори
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125120608244
Свидетельство о публикации №125120608244
Рецензии