Обіймає грудень
Обіймає грудень прохолодою,
Каву наливає з молоком,
Дивиться з любов’ю непідробною,
Впевненим здається юнаком.
“Може, дати вам чогось солодкого? –
Лагідно запитує мене, –
Джему, цукру, пряника медового?” –
Гладить заклопотано плече…
“Я весь рік чекав цього побачення,
Згадував засніжені гаї,
Вірші підбирав для зацікавлення,
Мрії колисав у самоті.
Є для вас сюрприз – срібне мереживо
І повітря свіже, запашне,
З інею на травах ніжне плетиво,
Може, вас на творчість надихне…”
Від палких зізнань зробилось затишно,
Віра повернулась у дива.
Все, про що в безсонні ночі марилось,
Знов згадала втомлена душа…
Обiймаe грудень
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125120509364
Свидетельство о публикации №125120509364
Рецензии