***
Відокремлюючись від буття,
Розтинаючи поруку годин,
Я прощаюсь з тобою, Життя,-
Залишаюсь знову - один.
***
Розтинаючи поруку часів
Та нірвану хімерних оман,
Скрізь шукав, проти течії плив.
Я знайшов - Спокою Стан.
***
Мерехтінням пульсуючих тіл
Роздратовані стиглі вуста.
Відключаю - мить Самоти.
Підключаю - Спокою Стан.
Там,
де не має місця
здоровому глузду,
Я відшукаю тебе...
Спокою Стан - притулок жалю;
Спокою Стан - небуття скрижалі;
Спокою Стан - безодня снів;
Спокою Стан. В боргу у слів:
- О, Зорі!! Надихніть мене.
1996
Стан Спокою
© Copyright: Алекс Зорба, 2025
Свидетельство о публикации №125120403484
Свидетельство о публикации №125120403484
Рецензии