Зимние праздники

До Миколая

Сніжинки вже зацілували небо,
Рожевий крок до першої зорі.
А Миколай святий іде до тебе.
Хлібину мати ставить на столі.

Хлібина з печі – є що в світі краще?
Матусин усміх, батьківське тепло,
І ти, маленький… плакати – нізащо!
Сім’я – то найціннішеє добро!

Он свічечка горить під образами,
Дідусь читає дітям «Отче наш»,
Бабусенька пошерхлими руками
Благословить цей вечір тихий наш.

Чого ж бо ще бажать на цьому світі?
Щоб хлібчик мамин завжди на столі,
Щоб не хворіли ні батьки, ні діти,
Щоб в мами сум не брижив на чолі.

Прохаю в тебе, святий Миколаю,
Здоров’я всім:  дорослим і малим,
І неба мирного від краю і до краю,
Щоб всі щасливі повсякчас були.
;
Прохання до Святого Миколая

Зоряно, святошно, мріяно…
Вже поспіша Миколай.
Будні сонцями розвіяно.
Щедросте, не полишай!

Доленько, ясная зіронько,
Ніжно ти нам усміхнись!
Дай прихилити голівоньку,
Думкою злинути ввись.

Дай нам тепла і сердечності,
Щирості дай для душі,
Вірності до безконечності,
Любові – аж до межі.

У Миколая прошу я всім
Тільки здоров’я, добра,
Мамам і дітям – усмішок!
Вкраїні – щоб в мирі жила!


Новий рік

Новий рік яскравим теплим сонцем
Влився нині у моє вікно.
Вчора хоч дощило за віконцем,
Та здалось – було те все давно.

Хай надії, мрії, сподівання –
Рік новий все виповнить для нас.
Щастя, радості, добра, кохання!
Щоб завжди було все «вищий клас»!

;
Передноворічне…

Дощить, дощить і знов дощить –
Зима без снігу тепла дивно.
Спинитись нам хоча б на мить,
Між нами щоб не стало зимно.

Тремтить за нами далина,
Пливе до нас  новим світанком.
В своїм буденні – не одна,
Життю радію кожним ранком.

Зима без снігу – дивина.
Та щоб у душах було літо,
Ми вдвох п’янієм без вина.
Для нас ялинки схилять віти.

Для нас святковий Новий рік
Ввійде у дім, наповнить світлом,
Теплом і радістю повік.
А потім – все покриє снігом…


В дверь стучится Новый год

В дверь стучится Новый год.
Пусть он счастье принесет:
И здоровья, и везенья,
Море радости, веселья,
Неба мирного нам всем,
Жизни яркой, без проблем!
;
Розмова зі Святим Миколаєм

День зимовий – яскравий, пригожий –
Проплива поміж буднів дзвінких.
Всі дарунки отримали. Може
Хоч подякував хтось вже за них?

Миколай щедро краєм пролинув,
Всі дитятка щасливі малі.
Бо ж ми знаєм, що жодну дитину
Не забуде Святий на землі.

Тільки гляньте: на вічках сльозинки,
Рученятка на грудях, уста
Наче спілі червоні малинки,
З них – молитва до Бога свята.

Плаче, бідна… Скривилась, малеча…
Що тривожить у цей світлий день?
В оченятках бринить порожнеча,
Не співає Миколі пісень…

– Ой, чого ж тобі, дівчинко, треба?
Чи цукерок, чи ляльки нема?
А маля звело ручки до неба:
– Щоб матуся здорова була!

Я не хочу цукерок яскравих,
Ані іграшок, ані книжок.
Жду обіймів матусі ласкавих,
Пройти з нею багато стежок.

Тебе прошу, Святий Миколаю,
За матусю до Бога молись,
Я здоров’я матусі благаю,
А все інше – хай буде колись.

Бо без рідної неньки не зможу
Я прожити усі земні дні,
Подаруй же, тебе дуже прошу,
Мамі – сили і віри – мені.

– Ох, дитятко! У твоїм серденьку
Віри струни  бринять чарівні.
Буде жити, повір, твоя ненька,
Разом мете співати пісні.

Рождественская свеча

Огонь рождественской свечи
Добро и радость нам сулит.
И солнца радостны лучи
Наносят средь дождей визит.

Божественная сила Рождества
Пробудит меж людей искру любви.
Ты вспомни, что есть в мире доброта,
Ты доброту вокруг себя всем подари.


Хочется Чуда…

Хочется Чуда сегодня, как никогда,
Хочется радости, мира родной земле.
В небе горит Рождественская звезда,
Ну, а мысли всё ещё грустные все…

Хочется Чуда, и снега. И счастья в дома:
В каждый пусть дом возвращается радость вдруг.
Хочется в душах весны, хоть сегодня – зима,
Хочется верить, что рядом – твой верный друг.

Счастье сегодня всем нам давно дано:
ОН ведь родился, собою ОН спас нас всех.
Молча гляжу в затуманенное окно:
Вижу – вдали нежданный белеет снег.

Хочется Чуда сегодня как никогда,
Хочется радости, мира родной земле.
Пусть позади мы оставим все холода.
Мира и счастья, любви, милый друг, тебе…

 
      До Різдва

Цей день такий чудовий, світлий, ясний:
Сніжинки мерехтять, немов живі.
Готують всі даруночки прекрасні
Й дванадцять страв святкових на столі.

А сонечко он небом прокотилось,
І під ногами тихо сніг рипить,
І в оцей вечір ніжно-щире диво
Нас зачарує, серце звеселить.

Як лиш зоря найперша в небі блисне –
Ми сядем всі рядочком за столом.
Кутя і калачі, і страви різні,
І образи, прибрані рушником.

І свічка запала під образами,
Матуся схилить голову свою:
Помолимось за тих, хто вже не з нами,
Щоб їм велося добре у раю.

Вечеря тиха, місяць у віконце.
По вулицях вже чутно коляду.
А хлопчаки несуть «звізду», як сонце,
І щастя всім бажають на ходу.

Лунають співи, весело і щиро
Всю ніч гуляє молодь по селі.
Церковні дзвони нам оповістили
Найбільшу радість нині на землі.


;
      З Старим Новим роком!

Снігами день огорнутий по вінця,
Поміж хвилин – казковий передзвін.
Залишу думку-згадку на сторінці
Про те, який чарівний нині він.

Повітря свіже і м’яке, як птиця,
Заповнить всі щілиночки душі,
Рідні усі віконечка – криниця
Всіх барв і дум у щастя на межі.

А день святковий нині владарює
І Щедрий вечір знову на поріг
Прийде до нас, і щастя роздарує,
Бо Рік Старий Новим знов стати зміг.

Нехай щастить сьогодні і щоденно
Усім, до кого горнеться душа.
А я згадаю рідних поіменно
В рядочках ще прийдешнього вірша.


Новогоднее настроение

Новогодней сказкой, новогодним снегом
Сяду на салазки, полечу под небом,
Под высоким сводом, звёздным равновесьем
Посыплю стихами, протанцую песней.

Новый год уж скоро, Новый год уж мчится,
Журавля не будет – дайте хоть синицу!
В небо за мечтою я пошлю все песни,
Пусть их там услышит Дед Мороз-кудесник!


;
 Стихи к открыткам Владимира Зарубина
 

Друг для Ёлочки

Ёлки в сказочном лесу –
Призраки волнистые –
Дарят дивную красу;
Лапы их пушистые.

На полянке чудеса:
Ёлочка в игрушечках.
Грустно ей – стоит одна
На снегах-подушечках.

Но зверята говорят:
– Ты не плачь, красавица!
Привезём Снеговика,
Он тебе понравится.

Елена ГЕШКО







Новогоднее настроение

Новый год стучится в двери!
Веселятся птицы, звери.
Мишка с Зайчиком бегут,
Ёлочку друзьям несут.

Ну а птичка-невеличка,
Желтогрудая синичка,
Рядом радостно летит –
Песня в воздухе звенит.

Елена ГЕШКО
 

Новогоднее угощение

Новый год – весёлый праздник,
Радость, шутки, детский смех.
Милый ёжик – шут, проказник,
Вдруг решил поздравить всех.
Встал на лыжи спозаранку,
Шапку, варежки надел,
И корзинку-самобранку
Притащить под ель сумел.
Тут есть яблочки, конфеты,
И орешки, и щербет…
Будут рады звери-дети,
Будет праздничный обед.

Елена ГЕШКО

Новогодний день

Что за день такой сегодня?
Лес, как в сказке,  в серебре.
В воздухе – снежинок сотня,
В белой ёлочка махре.

День сегодня новогодний!
Мама-белочка идёт,
Малышам вкусняшек много
Радостно в мешке несёт.

Елена ГЕШКО
;
Новогодние мечты

О новогоднем чуде
Мечтаем я и ты.
Пусть будет то, что будет,
Исполнятся мечты.
Пусть Новый год, как сказку,
Мы встретим средь друзей,
Быть вместе – не напрасно,
С друзьями веселей.
И пусть куранты громко
Отсчитывают мечты.
Поют бокалы звонко,
Мы – вместе, я и ты!

Новогоднее желание

Как хочется снега и смеха,
Но всюду декабрьская мгла.
Отнюдь, нам туман не помеха,
Любовь в сердце вечно жива.

Декабрьским утром туманным
И вечером серым во мгле
Мы вместе читаем романы
И новые пишем вдвойне.

Мы ждём новогоднего чуда,
И сами немного чудим:
Кому-то я сказкою буду,
А кто-то и мне – херувим.

Так хочеться мира, покоя
И счастья во бренной судьбе.
Пускай мы всегда будем двое -
Свою жизнь дарю я тебе!

;
Новогоднее…

А декабрь уж отзвенел,
он кружил, он песни пел
с зимой-красавицей.
Лист последний улетел –
календарь пустой грустит,
но мне нравится.
День приходит новый,
Новый год собою начиная,
мы стоим гурьбою,
мы танцуем, а снежинка тает.
Не растай, снежинка,
на моей ладошке,
не сбеги водою…
Новогодней ночью
восхищаюсь счастьем,
дивною судьбою. 
Новый год стучится
в дверь, и в дом, и в душу –
как в признанье,
здесь – родные лица.
Счастье не нарушу
ожиданьем,
ожиданьем дива,
ожиданьем сказки
для потехи.
И, как в детстве, снова
сяду на салазки –
море смеха!
;

Зимовий котик

Зимовий котик усміхнувсь хитренько
І місяць хвостиком грайливо обійняв.
Малят уже поклала спати ненька,
А у самої – ще багато справ.

Синочкові-бешкетнику штанини
Ще треба на колінах залатать,
А донечці – прикрасить спідничину,
Бо їй на сцені завтра виступать.

А місто спить, мороз шкребеться в вікна,
Ще тепла грубка і нічник мигтить.
Матусенька, до праці завжди звикла,
Стомилась, задрімала, тихо спить…
 
Лише зимовий котик у віконце
Глядить, як посміхнеться мати в сні,
Бо для матусі діти – наче сонце,
Найкращі, наймиліші на землі.

Казкова ніч прошурхотить, пролине,
І котик місяць хвостиком змете:
Адже настала світла ясна днина,
Адже на небі – сонце золоте!