Как мало действий...

Перекличка современников

Как мало действий! Жизненная драма
Идёт неспешно от начала и к концу:
От колыбели до последней телеграммы,
До слез прощанья, льющих по лицу,
Когда всё сделал, все кресты расставил
И сдал ненужные сомнения в архив,
Стихи последние, не чёркая, исправил,
Исходный смысл со временем забыв.
Достойное дитя своей эпохи?
Судьба рекою вдаль унесенА?
Пустынный берег. Горестные вздохи -
В сухую почву пали семена.
Попробовать кричать? А кто услышит?
Есть дело ли кому до наших дел?
Кровавый Молох в возбужденьи дышит,
Слагая пирамиду мертвых тел...

++++++++++++++++++++++++++++++++++

Ліна Костенко:

У драмі лЮдській небагато дій:
дитинство, юність, молодість і старість.
Роби що хоч, ридай або радій.
Неси свій хрест. Все інше - позосталість.
Настане час - і піде все в архів.
Уламки долі винесе на сушу.
Життя - спокута не своїх гріхів.
Життя - це оббирання з реп'яхів,
що пазурами уп'ялися в душу.
Кричи, благай - епоха як глуха.
Поет припав до папиних пантофель.
Страшний суфлер підказує: ха-ха!
Мені не смішно. Я ж не Мефістофель.