ВЙНА

Таким вже,як було,життя не буде,
зруйнований країни оксамит
не той менталітет,не ті вже люди,
все розорив антихрист-паразит.

Розруха скрізь і біженців багато,
та й дотепер ще точаться боЇ,
соромиться язик сказати матом,
що наробили в рідному краЇ?

Та треба людям якось виживати,
до себе не візьмЕ живих земля,
так полягло в війні людей багато,
що плачуть кров'ю ріки і поля.

Я перспектив покращення не бачу
хоч і настане в Україні мир,
пишу свого вірша,а серце плаче,
гірка сльоза упала на папір.

Я про війну не хочу говорити
лиш біль її сприймаю кожну мить
своє життя прожив на білім світі
лиш за дітей душа моя болить.

Вже залишИлось зовсім небагато
до нас все ближче підступає фронт
своє віджив,мені не страшнувато,
коли життя піде за горизонт.

Давайте рАзом Бога будем славить,
бо грішних душ не видно у смолі,
допоки гроші світом будуть править
життя повік не буде на землі.

грудень 2025
О.Чубенко-Карпусь.