Як швидко осінь промайнула
Зима ступила на поріг
Тихесенько «Багряну» запитала :
«Ти як?»
«Тримаюся» ..
та мовила в одвіт
«Тримаюся, бо ж так цікаво
побачити твою красу.
Я ж теж красива та яскрава
А люди всі чекають пору лиш твою..
Вогнями засвітилось місто
Оселі наряджають всі свої…
Скажи, чому тебе всі зустрічають
так врочисто,
Мене ж із настроєм
подавленим завжди?»..
«Ох, багряниста осінь,
зима відповідає,
Певно тому, що в пору цю мою
Мессія народився
Той, що світ спасає
Від зла і темноти,
В якій душа псується,
Стає грішною»
«Ох, зимонько, хотіла б побажати я
Щоби Спаситель побував у тім краю
В якому звірина усілася на троні,
та закувала люд там у пітьму..
Та звірина лютує й скаженіє
А люди почорніли вже від горя
й сліз
Оплакуючи душі близьких своіх
й рідних,
Та зносити це все не мають
більше сил…
Как быстро осень промелькнула
© Copyright: Валентина Горбатая, 2025
Свидетельство о публикации №125120202107
Свидетельство о публикации №125120202107
Рецензии
