Не відаєм, що буде далі,
Живемо в неспокійний час,
Вручають ордени й медалі,
За те що убивають нас...
Оркестр грає на пероні,
Гальмує ніжно паровик,
Весь Білий Світ в однім вагні,
До цього майже кожен звик...
Ось, провідник квітків не просить,
Панове, вдосталь місця всім,
Хоть іспитів життєвих досить,
Купе, звикайте - рідний дім...
Сваритися немає сенсу,
Закон як дишло, знає люд,
Звертайтеся до єстрасенсу,
Він всіх мерщий відправить в блуд...
Автор Геннадій Сівак.
1 груня 2025 року.
Не вiдаeм, що буде далi...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125120108578
Свидетельство о публикации №125120108578
Рецензии