Я книга, яку не читає ніхто,
Лиш дехто недбало гортає мій том.
А в ньому прислів`я, а в ньому думки,
Чи прямо іти, чи лягти навзнаки.
Коли піде геть мій останній клієнт,
А я буду рада, що сила ще є,
Заткнувшись, замкнувшись готова до сну,
Як в смерть несподівану, в пітьму пірну.
Простіть мене, татку і авторе мій,
За те, що слабка й наймолодша з повій,
Спіткнувшись, упала й пливу в пустоту,
На ноги не встала й залишилась тут...
А в Греції древній, як кажуть, колись
Славетні гетери в шанобі жили.
Повiя
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2025
Свидетельство о публикации №125120106903
Свидетельство о публикации №125120106903
Рецензии