Мов книга я, в мене багато тих, хто
Приходить щоденно гортати мій том.
А в ньому билини, а в ньому байки,
І я перед ними лежу навзнаки.
Коли піде геть мій останній клієнт,
Я індиферентна, та сила ще є.
Заткнувшись, замкнувшись, готова до сну,
Як в смерть, похитнувшись, у пітьму пірну.
Прости мене, татку мій, авторе мій,
Прбач, що слабка так. Що візьмеш з повій?
Спіткнувшись, упала й повзу в пустоту,
На ноги не встала й залишилась тут...
А в Греції древній чи справді колись
У славі гетери й шанобі жили?
Повiя
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2025
Свидетельство о публикации №125120106903
Свидетельство о публикации №125120106903
Рецензии