Востанне

Востаннє

Ну ось і все… Давай забудем справи!
Подивимось востаннє на красу
Осінньої пори, заварим кави
І пригадаєм золота жагу…

Востаннє глянем осені у очі,
Вона так гарно провела свій час!
Її манери схожі на жіночі
І прозирають навіть без прикрас.

В осінніх барвах – вся природи пристрасть,
Закоханість і перші почуття:
Спочатку – ніжність, як натхненна скрипка,
А потім – море сліз і сум’яття.

Зникає осінь в мороку туманів,
У себе увібравши року шарм:
І літній чар, і пристрасть океанів,
І ніжної весни п’янкий азарт.

У розставанні  – карусель емоцій!
Калейдоскоп стобарвних почуттів:
Печаль і смуток, збудження і спокій,
І унікальний досвід мудреців…

В прощальних нотах чується інтимне,
Своє, єдине світу сприйняття,
Глибинне, драматичне, непохитне,
Химерне сяйво нашого життя…


Рецензии
В ПОСЛЕДНИЙ РАЗ (ПРОЩАНИЕ С ОСЕНЬЮ)

По мотивам стих. Галины Чехуты «Востаннє»

Вот и всё… Давай, дела отложим,
Будем наслаждаться красотой…
Видишь, месяц, осенью стреножен,
К озеру приник на водопой…

Той милашке мы заглянем в очи,
В этот год – уже в последний раз,
И припомним сладостные ночи
И объятий нежный перепляс.

Осень – наша ласковая скрипка,
Осень – разухабистый баян,
Осень – твоя робкая улыбка,
Осень – твой любимый тонкий стан…

Осень тает в мороке туманов,
Оставляя акварельный след:
Летний зной, бурливость океанов,
Бело-розовый весенний свет…

В расставанье – карусель эмоций…
Только так спокойно мне с тобой,
Нам не нужно карты, звёзд и лоций,
Компас наш настроен на любовь.

Как листочки, нотки разлетелись,
Оголяя чувств интимный лад.
Ждут зимы нас белые метели,
Ждёт ночной красавец-звездопад…
30. 11. 2025

Елена Куприянова 3   30.11.2025 18:08     Заявить о нарушении
Прекрасно, Лена. Спасибо.

Галина Чехута   02.12.2025 00:50   Заявить о нарушении