Когда росийские силовики схватили Анну
Тепер же понад три роки вона зустрічає світанки за ґратами російського полону. Анна Єльцова — студентка Херсонського державного університету, майбутня вчителька, яка мріяла навчати наших дітей.
Навіть під окупацією вона не зрадила себе. Писала сміливі слова про Україну,
підтримувала наших захисників,
зігрівала інших вірою, яку сама носила в серці. Коли звільнився Херсон, Анна написала: «Ти вдома, рідненький!»
Ці слова були наповнені чистою радістю…
Але вже за кілька днів її саму вирвали з дому.
Вона жила з батьками в окупованому Балашовому, намагалася вчитися, хоч інтернет зникав частіше, ніж з’являвся. Коли в селі зв’язок остаточно пропав,
Аня поїхала до бабусі в Агаймани - дописувати диплом, готувати своє майбутнє.
Та 29 листопада тиша там розлетілася на тріски: до будинку увірвалися російські військові. Дві машини, важкі кроки, безжальні накази. Рідних розвели по різних кімнатах, допити почалися одразу.
Один з окупантів сказав, що за її дописами
стежили давно. Після цього Анну просто забрали — без пояснень, без права на слово.
Два роки дівчина провела в СІЗО-2 у Сімферополі, вирвана з життя, відрізана від рідних, без адвоката, без жодного листа,
ніби її існування хотіли стерти. Лише в жовтні 2024 року російські медіа опублікували відео, де вона нібито «зізнається» у злочинах. І на тому відео Аню було важко впізнати — наче від неї залишили тільки погляд, який усе ще тримався за світ.
Російський суд дав юній українці десять років ув’язнення. Десять років за свободу думки. Десять років за любов до Батьківщини.
Сьогодні кожен наш голос,
кожна згадка про Анну —
це ниточка, за яку вона тримається,
щоб не впасти у темряву полону.
Тримайся, дівчинко.
Ми поруч, хоч би як далеко ти була.
І ми дочекаємося миті, коли скажемо:
«Аню, рідненька, ти вдома. Ти повернулася.»
І поки вона чекає на повернення, наш голос — це її сила. Тому не мовчимо, не забуваємо, бо кожна врятована людина — це маленька перемога, що робить нас ближчими до великої. Анна має повернутися. І вона повернеться.
Свидетельство о публикации №125113003878
