Куди йдемо, не знаючи доріг,
Слова забувши: МИР і СПОКІЙ, БОГ
Через завали збанкрутілих днів,
Ночей, спаплюжених сиренами "тривог"?
Хлебнувши болю, величезних втрат
Чи не зневірились назавжди у житті?
Стоїть оголеним спустілий Райський Сад -
Шукали істини великі і прості?
Розкриті душі, нерви - як струна,
І на світанку сповіді - сумні.
Чому так сталось? Тільки то - війна?
Кому відомО - тільки не мені.
Пророки щезли - що їм нам казать,
Бо майбуття - безвістне, як екран?
Слова застигли, чи то може сплять,
Чи римами прикладені до ран?...
Куда идём...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125112807991
Свидетельство о публикации №125112807991
Рецензии