Кор ння

Ти чуєш шепіт, що крізь віки лунає?
Це голос предків, він в тобі не вмирає.
Він проростає, наче дуб крізь каміння,
Тримайся міцно, це твоє коріння.

Не просто звуки, не порожні слова,
Це сила роду, що в тобі ожива.
Відкрий долоні, відчуй цей потік,
Це твій початок, твій особистий лік.

Коріння! Пульсує в жилах, наче лава.
Коріння! Це твоя правда, твоя слава.
Коріння! Глибоко в землю, в небо крона.
Ти не один, вас тут мільйони!

Забудь про тренди, що живуть до світанку,
Про пластик в чартах, про пусту обгортку.
Твоя культура — це не річ на вітрині,
Це скарб, що схований в твоїй глибині.
Збирай по крихтах, як священні руни,
І струни серця зазвучать, як фортуни.

Коли навколо буря, вітер збиває з ніг,
Згадай, хто ти є, свій рідний поріг.
Там сила спить, що здатна гори звернути,
Її не вкрасти, її не забути.

Коріння! Пульсує в жилах, наче лава.
Коріння! Це твоя правда, твоя слава.
Коріння! Глибоко в землю, в небо крона.
Ти не один, вас тут мільйони!

Це твоє коріння...
Пам'ятай...
Завжди...