Коли, спокушені життям,
сади буяли розмаїто,
ти, наче вітер парусам,
подарував мені те літо.
Коли так довго йшли дощі
уже без сил сказати "досить",
ти, як чатовому плащі,
подарував мені ту осінь.
Коли думки злетіли ввись,
неначе готитка органу,
ти чудесам піддаючись,
подарував зиму різдвяну.
Коли ця зрадницька війна
прийшла, непрошена, до хати,
ти, забідований сповна,
забув весну подарувати.
про пори року
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125112800455
Свидетельство о публикации №125112800455
Рецензии