Закiнчилась осiнь
Сум і печаль у душі.
Зникла чарівність поволі,
Настрій стоїть на нулі.
Боже, як рано темніє,
Ніч за вікном і в думках.
Вітер холодний міцніє,
Гаснуть слова на вустах.
Вже господинею ходить
Горда, свавільна зима,
Пісню тягучу заводить
І обіцяє дива.
З першого дня хазяйнує,
Листя вкриває хутчіш,
Зночі уже порядкує,
Сипле сніжок чимскоріш.
Скоро листочок останній
Зірве сумний календар,
Втратить світанок вчорашній
Свій наполоханий чар.
Може, це краще, не знаю…
З першим ясним промінцем
Я вже надію плекаю
Зменшити жалісний щем…
Свидетельство о публикации №125112708763