Вiдчуваю

 

Я відчуваю, як спливають миті
Осінніх днів, осінніх вечорів.
Вони моїми роздумами зшиті
І сяєвом янтарних кольорів.

У кожній миті – подихи надії,
П’янкі відлуння сокровенних мрій,
І хвилі мовчазної ностальгії,
І смутку концентрований настій.

Я відчуваю, як у кожній краплі
Холодного осіннього дощу
Пливуть мої думки, мої печалі
В хоромину зимову чарівну.

В душі моїй росте потік нестями,
Зневіри зерня в серці ожива.
Бреду всю ніч уявними стежками,
А там – то колючки, то кропива…


Рецензии