Нехай дощить, нехай снiжить

Похмурий, сонний листопад –
Не привід для журби і смутку.
Хоча і схожий світ на пустку,
Та безліч має він принад!

На кухні пахнуть пироги,
Кориці запах спокушає,
Гаряча кава зігріває,
Затишком тішать вечори.

Вселяють в душу сотні мрій
Думки про новорічне свято
І планів на Різдво багато,
Їх не розвіє і борвій.

Цукерки, квіти, шоколад…
У голові вже подарунки,
Зими яскраві візерунки,
Жадань, фантазій зорепад…

Коли мете снігів срібло,
Вервечка спогадів щасливих,
Таких мінливих і чутливих,
В душі відроджує тепло…

Нехай дощить, нехай сніжить,
Для смутку негідь – не причина!
Життя – це щастя, мрій перлина,
Прекрасна в ньому кожна мить!..

© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125112609365


Рецензии