О, Колізею,
криваве місце бою.
Ти - серце Риму.
Біль - простих людей.
Що залишили на арені
силу й волю,
здобувши славу
наче пам'ятний трофей.
На золотім піску
червоному від крові
троянди білі -
наче сніг на ранах.
Безжальність
мужності та волі
гладіаторської долі
у кайданах.
Ти переміг не Рим,
ні імператора,
ні натовп.
Ти переміг себе
і власну долю,
залишившись живим.
У Колізеї
на арені бою.
Вже Колізей мовчить.
Засипані піски.
Говорить пошепки
лише його каміння.
І чутно тільки
ніжний аромат
троянд...
принесений повітрям
З відня.
Гладiатор
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2025
Свидетельство о публикации №125112308317
Свидетельство о публикации №125112308317
Рецензии