про наздогад та завдяки

Лунає жаль бандонеона.
Суботній вечір, Nowy ;wiat,
і Богородиці ікона
боронить якось наздогад

порожній столик біля кнайпи,
і поруч, рядом на столі
червону розу, чорну лампу
і перший тиждень без війни.

- Один еспрессо, дві канапи -
Dzi;kuj; bardzo, jestem sam -
Одну - до кави - куштувати,
;а іншу голубу віддам.

Заходить сонце у Варшаві
в тумани вільної ріки,
і ти живий в моїй уяві,
і я, тобі лиш завдяки.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →