Ми розійшлись на півпуті,
як з адресатом листоноша.
У тебе смуток на чолі,
у мене зерен повна ноша.
Мені тягти свою суму
і в пустоту саджати жито.
Тобі впинатися у тьму
і стиха вити, стиха вити
під "Обійми" Вакарчука
і шелестіння листопада.
Яка м;яка судьби рука,
яка незламана осада.
про стиха вити
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125112305009
Свидетельство о публикации №125112305009
Рецензии