Світлана Пузіна
Я зберігаю едельвейса квітку свято
у кораблі з газети, що прожовкла.
Так бороню я пам'ять про любов завзято.
Сумую по розмові, що замовкла.
Як в хвилях юності вітрильник плив багряний,
ми один одного тримали міцно.
І повітер'я не розвіяв мрій жаданих.
Про рани серця не було ще звісно.
Є порожнеча на душі без існування
життєвих пазлів - скласти ті, що дані.
Без тебе день проходить мій у бануванні -
є гідність коробля у капітані.
Не обійшли ми підступ долі - ти на небі.
Не скасувати тугу по живому.
Дарунок горний едельвейс від тебе -
в кораблику газетному новому.
07.11.2025
Переклад мого вірша з російської
"Цветок эдельвейса" 2017.
Я зберiгаю едельвейса квiтку
© Copyright: Светлана Пузина, 2025
Свидетельство о публикации №125112300357
Свидетельство о публикации №125112300357
Рецензии