Я вiдправила до покою...

Світлана Пузіна

Я відправила до покою
намистин сорок на тонкій нитці.
Окропив їх святою водою
під хвилини співзвуччя від Шнітке.

В рік росла намистиною низька
оберегом була молодятам.
Всі вкраплення любові в час близький
і далекий у осінь зі святом -

золотий вік зустріти, щоб разом.
Шлях життя - прикро - твій перервався.
Потьм яніло  намисто. Образа -
сорок років - мов потяг промчався .

Я відправила вже на спочинок
талісман на двох нас, що на нитці.
І рядки із журбою як вчинок,
намистинами сльози під Шнітке.

11.11.2025

Переклад мого вірша з російської 
"Я отправила на покой 40"


Рецензии