Під світлом неона — твої поцілунки,
Як іскри в повітрі, мов спалахи лункі.
Губи торкаються — тане реальність,
Все навкруги — лише наша жадність.
Тіні мигтять у відблисках скла,
Серце палає, і ніч — мов зола…
Ти шепочеш — і я немов хвиля,
Що розчиняється в твоїх обіймах.
Ніч розтікається сяйвом вогнів,
Місто палає під ритмами снів.
Під світлом неона палаєш і ти —
І в поцілунках згорають світи…
Пiд сiтлом неона
© Copyright: Елена Белозуб, 2025
Свидетельство о публикации №125112301090
Свидетельство о публикации №125112301090
Рецензии