Снова проходим...

Знову "проходимо" темряву й холод?
Знову "тривоги" - реальність буття?
Кожна хвилина - як відчаю молот,
Що раз за разом колотить в життя.
Наче всю душу заповнено перцем -
Так в ній пече від новин, від подій:
Київ - без світла, але не без серця -
Місто дитинства, любові і мрій.
Осінь стікає все швидше і швидше,
Небо нічне тане в хвилях Дніпра.
Хто допоможе й до щастя покличе?
Тяжкий наш сон? Чи Діавола гра?
Світло вернеться? Звичайно вернеться!
Вірити треба і прийде той час!
Вистоять треба! Ніхто не зігнеться!
Світло всередині сховано в нас...


Рецензии