Люди гинуть

22.11.2025.
Люди гинуть на війні,
Люди гинуть за метал,
Від провини, уві сні,
Від упертості, на кшталт
Тій, що відбирає глузд.
Гинуть всі – чужі, свої,
Від кохання, як гарбуз,
Знов стражденні і сумні.
Гинуть люди знов і знов,
Забуваючи про сенс,
За яким одна любов -
Оберег. Всі тягнуть хрест
Своїх дурощів, в чужих
Бачать дурість, тяжкий гріх,
Ворог – інший, я ж – горіх
Кріпкий, молодець за всіх
Тих обставин навкруги,
Що постали, я – боєць,
Знов іде запеклий бій,
Я - правий, і хай їм грець.
Люди гинуть – кожен сам,
А за що – їм скаже змі,
Телевізор, сам на сам
З ним, а той, як давній змій
Розтлумачить, дасть наказ:
Де там яблучко, чому
Його з*їсти – то екстаз.
Піднімає рок сурму
І сурмить: вперед, йдемо,
Гинути – святий наш борг,
За вітчизну віддамо
Душу й тіло, з смертю торг
Не ведемо. Пекло тут.
Нас чекатимемо рай…
Гинуть люди… Гра – маршрут.
Кожен – сам собі свій край…