Лягає північ неоплатна.
Нас троє в темному куту -
самотина і я і лампа,
і ці рядки начистоту:
які бездарні горлохвати,
яка промовиста блакить,
шкода не вміти зневажати,
ганьба байдужому любить,
і так безжально божий припис
лишає вибору покут,
що неможливо примиритись,
і важко вирватись із пут.
Втім доки пульс стучить на скронях
я маю вище струму пров,
а після праці на долонях
змиваю землю, а не кров.
світлина: Федір Манайло. Блакитна ніч. 1975
про начистоту
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125112204031
Свидетельство о публикации №125112204031
Рецензии