Дурний сон!

Або байдужі, чи дурні???
З усіх боків гуде: «Не ми!
Ми ж тут володарі???
Чи ні???  Хай і були колись німі…

Немов тварини в чужині,
Ціна  - «дєньга», най навіть дві!
Як стадо…, гнали у поля
За волі батюшки – царя…

Щоб працювали цілі дні…,
Без передиху…, від зорі!
А відпочинок був тоді,
Коли ховали у труні…

Ще й нагорода  -  батоги,
А відчайдушним  -  ланцюги!
На схід етапами все йшли,
Та й протоптали ті шляхи…

Бо бидлом були…
Там завжди,
Де олігархи та пани!
Ті їхні вічні хазяї…

Тож посіпаки, чи раби???
З усіх сторін гуде: «Не ми!
Ми ж тут володарі???
Чи ні???  Хай і були колись німі…

Та хто ж їх знає…,
Хто такі???
Холопи вірні??? Кріпаки???
Казали люди  -  крадії…

То може просто  -  байстрюки,
А ні які не раби???
Не бачать Божої краси,
В тій голові думки пусті…

І вдень й вночі горілку п’ють,
Як не дружин…, сусідів б’ють!
За олігархів глотки «рвуть»,
Від цього кепсько так живуть…

Чи власна є у них мета???
«Навіщо…»,  -  кажуть господа!
Не хочуть знати…, як їм жити???
Бо позвикали все терпіти…???

То бідолахи…, чи мерці…,
В своїм буденному житті???
Гадають…, що вони творці!
Можливо також ще й сліпі???

Або байдужі, чи дурні???
З усіх боків гуде: «Не ми!
Ми ж тут володарі???
Чи ні???  Хай і були колись німі…

21 листопада, 2025 рік

     Шановні читачі!

     У цих віршах автор згадує фразу з абетки 1919 – 1920 років,  видавництва московських друкарень, під назвою «Геть безграмотність: Буквар для дорослих», що призначалась для шкіл ЛікБезу, а саме згадує фразу  -  «Мы не рабы, рабы не мы» (другий її варіант «Мы не рабы, рабы немы», а в перекладі  -  «ми не раби, раби німі»).

     Чи відповідало це ідеологічне гасло комуністів-більшовиків реальному становищу в молодій радянській країні??? Чи дійсно нащадки рабів-кріпаків російської імперії стали насправді вільними від наслідків царської тиранії?
 
Але є ще одне дуже важливе питання до професійних фахівців, які досліджують та вивчають історичні документи 19-го і 20-го віків, чи щось змінилося на краще у двадцятому столітті в психології цілого народу, який, після тривалої п’ятисотрічної штучної селекції з боку царської влади, перетворився у слухняну купу безгласних людей «без роду і племені», та ще й з менталітетом «рабської покори», що яскраво виявляє себе перед черговим «баріном», що повністю володіє як усією їхній долею, так і їх власним життям???
 
Та чи отримаємо ми правдиву, а не брехливу  відповідь і на те, чому, починаючи з 1930-тих  - 1937-мих років, стали повністю «німими» і «глухими» нібито вже вільні нащадки отих нащадків рабів-кріпаків, та які з таким «ентузіазмом», але під пильним, невсипним наглядом ЧК, НКВС та КДБ, будували на теренах СРСР утопічний комунізм??? І як багатьом людям подолати психологічні бар’єри, щоб сприйняти безпристрасні та правдиві дослідження і висновки сучасних істориків, соціологів тощо?


ЛікБез  -  абревіатура зі слів «ліквідація безграмотності».