Закинемо в архів всі імовірні мрії,
Бо спогадів шляхи ведуть лише в тупик.
І годі вже пречуд чекати від месії -
Коли на море тьми всього один сірник -
Аби вогонь не згас, ним треба поділитись.
Від свічки до свічок у світі самоти,
Від першого гріха до крайньої дільниці
На цвинтарі надій - крокуєш саме ти.
Млинкує течія мірошникове коло.
Як виростиш зерно, то буде і мука.
Вирує листопад, і в серці похололо,
і зневажає час лабети павука.
світлина: Олександр Лірнер. б/н
про лабети
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125112103996
Свидетельство о публикации №125112103996
Рецензии