Невгавуща, невмируща,
Непосидюща і нестарюща.
Згнівана на осередок з болем,
Вона стоїть в плащі із мечем.
Стать зухвала, витривала,
Із тираном чаювала.
І за цей магніт краси
Бог не зміг її спасти.
Із історій, дань сувора,
І за обрій видно зорі.
Бог несе спокуту й рани
В честь великої Діани.
Д ана
© Copyright: Надежда Устинова, 2025
Свидетельство о публикации №125112007586
Свидетельство о публикации №125112007586
Рецензии