мені уже не сила
силоміць
тримати світ
і бавитися світлом,
багато слів,
а ти візьми й позич
хоч трохи снігу,
неодмінно літом.
якщо розтане,
то стече водою
і межи пальці
зникне назавжди.
ні ти не йдеш,
летиш хутчіш ходою,
і всю дорогу просиш :
підожди...
чекання не моя прерогатива,
осінній день повільно відійшов
лишилась листопада злива ,
і з неба дощ.
з неба дощ
© Copyright: Николай Стахив, 2025
Свидетельство о публикации №125112006319
Свидетельство о публикации №125112006319
Рецензии