Надiну щастя
Немовби шовкову сукню,
І, ніби красуня справжня,
Блаженство в душі відчую.
Забуду часи знемоги,
Осінні журливі ритми,
Залишу усі тривоги
І навіть пробачу кривди.
Зустрівши людей хороших,
Я їм усміхнусь привітно,
У дивний натхнення кошик
Жадання зберу утішно.
Зневіру, журбу і втому –
Усе, що руйнує настрій,
У вирі втоплю стрімкому,
Новий напишу сценарій…
Там буде блакитне небо,
Духмяні яскраві луки,
Гулятиме вітер степом,
Носитиме щастя звуки…
О, як же пасує щастя!
Найкраще вбрання у світі!
Ніхто не промовить: “Бабця!”, –
Зі щастям життя – в зеніті!
Свидетельство о публикации №125112000310