Листопад

 

Байдужість листопад обвила
І зникла осені краса,
Та в цій інертності є сила,
Чарівність мудра і жага.

Сумним цей місяць лиш здається,
На ділі – справжній чарівник!
Спочатку дощиком проллється,
А потім блисне, як сірник.

Коли за вікнами сіріє,
Йде листопад на променад,
А вже, як всюди звечоріє,
Очей не зводить з міріад...

Повільно під зірчастим небом
Йде, загорнувшись в кімоно,
А вранці сніжним гобеленом
Прикриє сіре полотно.

Нашепче разом з вітром пісню
Про пізню осені красу,
Солодку романтичну мрію
Вдихне у казку золоту…


Рецензии