він побачив воду неба
в золотистих пелюстках,
хмари плили наче лебеді,
в своїх зоряних ставках,
місяць в повні повз неспішно,
наче землю розглядав
і той погляд зверху грішний,
мов завмер,
замерз і став.
сутінки туманом білим
тихо в ранок перейшли
станув сон,
і межи ділом
ми цей день і не шукали,
але, все одно нашли.
вiн побачив воду неба
© Copyright: Николай Стахив, 2025
Свидетельство о публикации №125111809586
Свидетельство о публикации №125111809586
Рецензии