великі діти
Вилюднюють, ростуть великі діти
з дітей малих,
так швидко, що собою вже прикрити
не можна їх.
І поки в цім гармидері кривавім
минає час,
незчуєшся, як діти прикривають
собою нас.
У дні, коли вітряк пекельний меле
світ на муку,
великі діти обирають велич
вогнетривку.
Коли залізом наше небо криють
у димній млі,
вони гуртом спасіння шанці риють
в сирій землі,
в шалені потрапляючи халепи
і вар боїв,
і кожен з них, стискаючи шелепи,
своє довів.
І згодом, серед крові й багновища,
під вий і свист,
вони стають із досвідом вже вищі
за власний ріст.
І не за нагороди і медалі,
а за зірки
у небі синім, вищають чимдалі,
і вже такі
вони ростуть, такі стають великі,
що угорі
вже не обличчя в них, а світлі лики
на вівтарі.
великие дети
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125111700201
Свидетельство о публикации №125111700201
Рецензии