чёрный ящик двомовне

чорний ящик

Натисни кнопку ENTER, перемкнись
в режим щадний в оцім нещаднім світі,
пароль універсальний — слово «cheese»,
без нього чорний ящик не розкрити.

Крен позамежний, фюзеляж просів,
останнє коло замкнене, порочне,
лиш ти у противихорах часів
кермуєш, надміцний і остаточний.

Віки згоряють в жерлах катастроф,
твоя шифровка — запис в книзі суддів,
в середині — нащадкам пара строф
свідоцтвом без аналогів, по суті.

Ти мовний самописець черговий,
Ліміт секунд розтрачуєш безбожно,
на ти з безкраїм небом, йдеш на ви,
і архівуєш час, життю тотожний.

Цей тлінний світ — химерою з химер,
шасі заїло, підтискають строки,
тим, хто долає звуковий бар'єр,
підкорені повітряні потоки.

Твій борт перетинає рубікон,
і наостанку істину нагуглиш,
що чорний ящик — попросту жаргон,
в житті —  жовтогарячій він і круглий.

Світ білий припадає на крило,
над темрявою грає у мовчанку,
а ти на чергуванні, щоб дійшло:
ніч підіймає сонце на світанку.

чёрный ящик

Нажми на ENTER и переключись
в нещадном мире на режим щадящий:
пароль универсальный — слово «чиииз»
и без него не вскроешь чёрный ящик.

Пилот при деле, запределен крен,
а круг последний замкнут и порочен,
лишь ты в противовихрях перемен
один непотопляем и сверхпрочен.

Века сгорают в жерлах катастроф,
твоя шифровка — запись в книге судеб:
в утробе — для потомков пара строф
свидетельством, единственным
по сути.

Назначен самописцем речевым,
лимит секунд расходуешь безбожно,
и, с высотой на ты, идёшь на вы,
итоги архивируя дотошно.

Подлунный мир — химера из химер,
шасси заело, поджимают сроки,
к преодолевшим звуковой барьер
настырно льнут воздушные потоки.

Уже пересекая рубикон,
ты открываешь истину, погуглив,
что черный ящик — это лишь жаргон,
в реале он оранжевый и круглый.

Свет белый припадает на крыло,
над непочатой теменью несётся,
но ты писать заточен, чтоб дошло,
что на рассвете ночь рождаает солнце.