Усе непросто

Я не приховую ніколи,
Моя стихія – це Вогонь!
Мої чуття не охололи
У миті смутку і безсонь.

Ще відчуваю енергійність,
Рішучість теж не покида,
Вчуваю слова мелодійність
І мрію, наче молода.

За справи всі берусь сміливо,
В душі плекаю ідеал,
На світ земний дивлюсь мрійливо
І не лякаюся дзеркал.

В житті було немало зойків
І зараз – тисяча проблем.
Вже близько вісімдесят років…
Чи доживу? У серці – щем…


Рецензии