Осиння пора все навколо покрила
Осіння пора все навколо покрила
Туманом, що стелиться аж до землі.
І все навколо покрилось росою
Чарівною і неземною красою.
І все таке справжнє і рідне таке
Немов я в дитинство потрапила знову
Коли босоніж бродила в ранковій порі
І умивалася чистою росою.
Тільки зараз для мене не та вже пора.
Проте душу все ж іще зігріває
Та радість, що в дитинстві була.
І та згадка по життю мене тримає.
13.11.2025
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125111503746
Свидетельство о публикации №125111503746
Рецензии